Дніпро постійно потерпає від ворожих ударів з повітря, тож мінімізувати ризики – завдання та виклик для усіх містян. Міська влада облаштувала розгалужену мережу укриттів, героїчні комунальники регулярно ліквідовують наслідки “прильотів”, наводять лад та повертають місто до звичного життя. Відповідальний бізнес також адаптується до викликів війни та прагне убезпечити свою інфраструктуру, працівників та клієнтів. Про заходи, які вживаютьу Дніпрі, та іноваційні безпекові рішення від лідерів бізнесу розповідає “Наше місто”.
Захисні бетонні капсули у цехах ІНТЕРПАЙП – для безпеки працівників
Заводи ІНТЕРПАЙП працюють у Дніпрі, Нікополі та Самарі. І з початку повномасштабної війни питання безпеки співробітників стало одним із головних пріоритетів.
На підприємствах компанії облаштовані підземні сховища та укриття. Усі захисні споруди забезпечені найнеобхіднішим – водою, медикаментами, засобами зв’язку, теплими речами. Також подбали, щоб системи оповіщення про повітряну тривогу працювали безперебійно.
Особливо гостро питання безпеки стоїть для ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ у Нікополі – місті, яке регулярно перебуває під ворожими обстрілами. Саме тому на підприємстві, окрім наявних підземних сховищ, встановили додаткові мобільні укриття.
Це 17 суцільнолитих бетонних капсул зі стінами товщиною близько 50 см, які допомагають захистити людей від уламків, вибухової хвилі та наслідків обстрілів. Їх розташували максимально близько до робочих зон, щоб працівники могли швидко дістатися до укриття у разі небезпеки. Усередині є освітлення та створено базові умови для перебування.
На кожному підприємстві компанії також встановлені генератори на випадок відключень електроенергії. Окремо розроблені інструкції та алгоритми, які дозволяють безпечно підтримувати виробничі процеси навіть в умовах воєнного стану.
Водночас в ІНТЕРПАЙП зазначають: важлива не лише інфраструктура, а й готовність людей діяти в критичних ситуаціях. Тому співробітники виробничих підрозділів і служб регулярно проходять теоретичні та практичні тренінги з домедичної допомоги. Навчання проводять цивільні медики Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф разом із бойовими медиками.
Працівники вчаться зупиняти кровотечі за допомогою турнікетів, проводити серцево-легеневу реанімацію, а також опановують основи тактичної медицини – алгоритм MARCH, правила евакуації поранених і дії при уламкових чи кульових пораненнях.
Досвід VARUS: безпечні місця, навчання для працівників, генератори
Бізнес вправно працює щодня – місто і містяни тримаються попри все. Торговельні мережі Дніпра проактивно реагують на виклики сьогодення.
Безпека співробітників та клієнтів – вимога часу. Приміром, усі нові магазини мережі VARUS проєктуються з урахуванням безпекових вимог.
— Безпека співробітників – частина щоденної операційної роботи бізнесу, – розповів Артем Бурик, директор східної філії мережі VARUS. – Якщо до повномасштабної війни питання укриттів чи автономного функціонування магазинів були радше винятком, то зараз це базова необхідність для роботи будь-якого супермаркету.
Артем Бурик
Ще у 2022 році разом із ДСНС провели аудит усіх локацій і визначили найбільш безпечні місця для персоналу та клієнтів у кожному магазині.
– Далі виходили з особливостей конкретної точки, – продовжує Артем Бурик. – Якщо магазин розташований у ТРЦ — використовуємо підземні паркінги, якщо є власні підвальні приміщення або складські зони — адаптуємо їх під укриття. Також у кожному магазині є інформація про найближчі офіційні укриття, якими можна скористатися у разі потреби.
Після початку масованих атак по енергетиці мережа VARUS інвестувала в автономність магазинів. Це генератори та обладнання для їх підтримки, додаткові запаси води, також технічне оснащення для розгортання Пунктів незламності, термопоти, подовжувачі, місця для перебування людей під час тривалих тривог або блекаутів.
За роки повномасштабної війни фактично сформувалася окрема система кризового та безпекового менеджменту, зазначає Артем Бурик, значна увага приділяється підготовці людей до нестандартних ситуацій.
– У компанії регулярно проводяться навчання та інструктажі щодо дій під час повітряних тривог, обстрілів або інших надзвичайних ситуацій, – розповів Артем Бурик. – Вхідна інформація постійно оновлюється. Якщо в країні або в сфері ритейлу виникають нові ризики чи нові кейси — одразу проводяться додаткові роз’яснення та практичні відпрацювання алгоритмів дій.
Окремий напрям — комунікація з клієнтами у кризових ситуаціях. Співробітників навчають не лише тому, куди переводити людей під час загрози, а й як правильно говорити з відвідувачами, щоб уникнути паніки та максимально допомогти людям у стресових умовах.
Значно зросла роль психологічної підтримки персоналу. Через корпоративні канали комунікацій працівники щотижня отримують практичні поради щодо стабілізації психологічного стану, поведінки після тривог або обстрілів, роботи зі стресом. Також регулярно проводяться онлайн-вебінари з психологами, де співробітники можуть отримати практичні рекомендації щодо того, як допомогти собі, рідним або клієнтам у кризових станах.
Це особливо важливо для працівників магазинів у прифронтових містах, де люди часто виходять на зміну після важких ночей під обстрілами, але при цьому мають зберігати спокій і сервісний підхід у роботі з клієнтами, зазначає Артем Бурик.
Цікаві організаційні рішення, які впровадили у Varus – створення на базі магазинів повноцінних пунктів незламності.
– Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру супермаркети почали виконувати значно ширшу функцію, ніж просто торгівля продуктами, – розповідає Артем Бурик. – Магазини обладнали генераторами, зонами для перебування людей, можливістю зарядити телефони, отримати доступ до гарячої води чи їжі. У багатьох випадках супермаркети ставали фактично центрами підтримки для мешканців районів під час тривалих блекаутів.
Під час жорстких блекаутів минулої зими супермаркети мережі VARUS запрошували дніпрян провести час у теплі та зі світлом, збадьоритися кавою та підзарядити гаджети.
Приймалися й нестандартні рішення. Наприклад, після серйозних пошкоджень енергетичної інфраструктури в Києві один із магазинів тимчасово перевели у цілодобовий режим роботи, хоча до цього він не працював 24/7. До речі, саме працівники ініціювали таке рішення, щоб люди могли навіть вночі прийти погрітися, випити гарячого чаю або просто перечекати у безпечнішому і теплішому місці.
– У прифронтових магазинах також діють сценарії резервного забезпечення, – розповідає Артем Бурик. – Якщо виникають проблеми з постачанням хліба — магазин має запас борошна та може організувати випікання соціального хліба на місці. Якщо немає водопостачання — магазини мають резерви технічної та питної води, а також налагоджену систему швидкого підвезення бутильованої води.
Окремо під час блекаутів магазини почали адаптовувати простір навіть під гуманітарні потреби. Наприклад, для матерів із немовлятами облаштовували можливість погодувати дітей, приготувати дитяче харчування чи переповити дитину в теплі та безпечних умовах. І саме такі речі, як показала практика, люди запам’ятовують найбільше.
Досвід MOVA: укриття, безпекові алгоритми та тренінги з такмеду для працівників
Безпека співробітників в наш час – це частина щоденної роботи: такий принцип відомої у Дніпрі компанії MOVA brewing co.
– В умовах повномасштабної війни кожен бізнес змушений адаптуватися до нових реалій, і MOVA не є винятком, – розповідає Ольга Ставко, СМО (директор з маркетингу) MOVA brewing co. – Минулого року ми встановили на території пивоварні власне укриття, яким співробітники користуються під час повітряних тривог.
Також у компанії діють внутрішні алгоритми реагування на надзвичайні ситуації, а команда знає порядок дій у разі оголошення тривоги.
– Водночас ми розуміємо, що безпека — це не лише про наявність укриття, – зазначає Ольга Ставко. – Саме тому регулярно організовуємо для співробітників навчання з тактичної медицини та домедичної допомоги. До проведення тренінгів залучаємо професійних інструкторів, зокрема – представників «Азову».
Під час занять команда отримує теоретичні знання та відпрацьовує практичні навички: роботу з турнікетами, зупинку критичних кровотеч, оцінку стану постраждалого та алгоритми дій до прибуття медиків.
Ольга Ставко
– Ми бачимо, що такі навчання дають людям не лише корисні знання, а й відчуття впевненості. Адже ці навички можуть знадобитися не тільки на роботі, а й у повсякденному житті, – каже Ольга Ставко. – Для MOVA турбота про команду залишається одним із пріоритетів. Ми переконані, що відповідальний бізнес сьогодні має не лише створювати робочі місця та підтримувати економіку, а й робити все можливе, щоб його люди були підготовлені до викликів, з якими живе країна.
Укриття на зупинках Дніпра – щоб перечекати тривогу
Важлива безпекова новація, яку кілька років тому саме Дніпро запровадив ледь не вперше в Україні – залізобетонні захисні укриття, добре помітні, до яких можна дістатися якнайшвидше у разі небезпеки ворожих ударів. Міська влада та профільні комунальні служби подбали про те, аби під час повітряних тривог та загроз містяни мали змогу оперативно укритися та перечекати небезпеку.
Загалом зараз у місті встановлено 89 таких конструкцій. Вони розташовані на багатьох зупинках громадського транспорту, у популярних локаціях, загалом – максимально близько до людяних місць.
Олексій Самілик
– У місті встановлені укриття різних типів, які трохи відрізняються за зовнішнім виглядом, але виконують однакову функцію, – розповів Олексій Самілик, директор департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради. – Їх розміщують як на зупинках громадського транспорту, так і у парках, скверах, на бульварах.
Всередині залізобетонних захисних споруд – лавиці для сидіння. Поруч із захисними спорудами розташовано біотуалети.
Кожне встановлене укриття щодня прибирають комунальники. Біотуалети обслуговують через день, двічі на тиждень їх миють. У разі необхідності всередині приміщення проводять дезінфекцію для ліквідації неприємного запаху. На жаль, нерідко трапляються прояви вандалізму. Однак усім мешканцям варто пам’ятати: споруди встановлено саме для їхньої безпеки, тож принаймні варто тримати їх у чистоті.
Дізнатися про розташування укриттів у Дніпрі, у т.ч. – захисних конструкцій на зупинках, можна у відповідному розділі на сайті міської ради.
Фото Наше місто, ілюстрації надані ІНТЕРПАЙП, Varus. Mova
Джерело:nashemisto.dp.ua
